Комплекс «Щитоподібна залоза» включає ряд досліджень, що призначаються для оцінки функції щитоподібної залози, а також для скринінгу аутоімунних захворювань щитовидної залози.
Комплекс включає наступні компоненти:
Тиреотропний гормон (ТТГ) – глікопротеїд, що синтезується у передній частці гіпофізу. Є основним регулятором функції щитоподібної залози. Гормон працює за принципом зворотнього зв’язку – при збільшенні концентрації Т4 та Т3 в крові, продукція ТТГ знижується та навпаки. Тиреотропний гормон здійснює стимулюючий вплив на щитоподібну залозу (ЩЗ), який призводить до збільшення синтезу трийодтироніну й тироксину. Може знижуватися при травмах та запаленнях головного мозку, запальних та онкозахворюваннях щитоподібної залози, хронічному стресі. Збільшується при аутоімунному запаленні ЩЗ, аденомі гіпофіза, ускладненнях вагітності.
Тироксин (Т4) – гормон щитоподібної залози. Вільний тироксин складає 0,03-0,05% від загального Т4 і є біологічно активною фракцією. Саме ця фракція здійснює усі гормональні впливи в організмі. Відхилення цього показника від норми може вказувати на конкретну патологію. Він більш показовий для діагностики гіпер- або гіпофункції щитоподібної залози у порівнянні із загальним Т4. Тироксин вільний знаходиться короткий період часу та руйнується при проходженні через нирки та печінку.
Трийодтиронін (Т3) набагато активніший за Т4, відповідає за насичення клітин організму киснем та впливає на усі ланки обміну речовин. Цю функцію виконує вільний гормон, якого в крові приблизно 0,3% від загальної кількості Т3. Крім щитоподібної залози, він виробляється в периферійних тканинах шляхом перетворення Т4. Збільшення спостерігається при підвищенні функції щитоподібної залози (ЩЗ), дефіциті йоду, при стійкості клітин до дії гормону та інших станах. Зменшення може бути при недостатності функцій щитоподібної залози, її запаленні (тиреоідіті), операціях, порушенні дієти і т.і.
Антитіла до тиреопероксидази (At-TPO). Тиреопероксидаза – це фермент, завдяки якому утворюється активний йод та синтезуються гормони щитоподібної залози. Якщо організм починає сприймати фермент як чужорідний протеїн, проти нього виробляються антитіла, що призводить до масового пошкодження пухирців та тканин щитоподібної залози та вивільненню великої кількості гормонів. Антитіла до цього ферменту можуть вказувати на наявність аутоімунної реакції організму, що призводить до порушення роботи щитоподібної залози. Але через 1-2 місяці їх активність закінчується та вони більше не виробляються, внаслідок чого розвивається гіпотиреоз (порушення функцій щитоподібної залози). Виявлення антитіл може підтвердити необхідність призначення замісної терапії.
Аналізи рекомендують здати за таких симптомах:
неприродній вираз обличчя, схуднення або зайва вага, збільшення або зменшення (розмірів) щитовидної залози, погіршення пам’яті, почастішання пульсу, труднощі під час ковтання, осиплість голосу, розлад мови, задишка, безпліддя, порушення менструального циклу.
Матеріал: венозна кров.
Метод дослідження: електрохемілюмінесцентний імуноаналіз.
Підготовка до дослідження:
- забір крові проводиться в першій половині дня (до 11.00 рівень гормонів піковий);
- в день здачі їсти не можна, перед процедурою дозволяється пити тільки воду без газу;
- за 2-3 години до аналізу заборонено курити, в тому числі електронні сигарети, та користуватися замінниками нікотину (спрей, пластир, жувальна гумка);
- за добу до здачі аналіза потрібно виключити спортивні заняття, важкі фізичні навантаження та стрес. Останні 30 хвилин перед маніпуляцією краще провести в абсолютному спокої;
- виключити прийом ліків, якщо відмінити прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію;
- аналіз небажано робити відразу після інших досліджень (УЗД, флюорографія, МРТ і т.д.);
- дітям до 5 років, перед здачею крові, бажано давати питну негазовану воду (порціями до 150–200 мл, протягом 30 хв);
- для грудних дітей — перед здачею крові витримати максимально можливу паузу між годуваннями.