Абдомінальне УЗД – це різновид ультразвукового дослідження. Від традиційного методу він відрізняється наявністю спеціального датчика (трансдюсора). Вони бувають різних розмірів та дозволяють просканувати тканини на глибину 25 сантиметрів.
Під час такої процедури хворий не відчуватиме збентеження або дискомфорт, процедура повністю безболісна, безпечна і підходить пацієнтам будь-якої статі та віку.
Дане обстеження допомагає побачити внутрішні органи та їх структуру, визначити наявність будь-яких захворювань та патологій, а також новоутворень (аж до ракової пухлини). Його результати точніші, ніж в інших методів ультразвукового дослідження.
Як проходить?
Пацієнту необхідно роздягнутися до пояса і прилягти на кушетку. На живіт наносять невелику кількість спеціального провідного гелю, щоб поверхня трансдюсора максимально стикалася зі шкірою, утворена повітряна подушка захищає від проникнення ультразвукових хвиль усередину тіла.
Злегка натискаючи на трансдюсор, лікар виконує легкі рухи поверхнею живота, цим досліджуючи хворий орган. На моніторі ультразвукового апарату фіксуються відхилення ступеня щільності органу чи порушення у будові. Процедура займає трохи більше 20 хвилин.
Абдомінальне УЗД – дослідження досить широкого спектру, так як воно дозволяє досліджувати практично всі внутрішні органи малого тазу та черевної порожнини.
У висновку абдомінального УЗД зазначаються результати, що стосуються кожного внутрішнього органу окремо.
Лікар ультразвукової діагностики обов’язково вказує наявність патології, а також детально описує на що схожі ехо-ознаки. Якщо ж у своєму напрямку лікар вказує, що необхідно провести огляд для підтвердження будь-якого конкретного захворювання, проте воно не візуалізувалося на УЗД, тоді в протоколі пишуть фразу «ехо-ознак захворювання не виявлено».
Після проведення огляду остаточний діагноз пацієнту ставить лише лікар, який направляв його на обстеження.