Еозинофільний катіонний білок (ЕКБ, ECP) – лабораторний тест, який використовується у діагностиці та оцінці тяжкості захворювань, спричинених алергією. Підвищена концентрація EКБ не завжди вказує на розвиток алергічного процесу, тому що спостерігається і при неалергічних захворюваннях, таких як бактеріальний синусит, новоутворення нирок, інфекції, спричинені респіраторно-синцитіальним вірусом.
Еозинофіли є різновидом лейкоцитів, в організмі здорової людини досить нечисельною – близько 2% від загальної кількості білих кров’яних тілець. Збільшення кількості еозинофілів вказує, як правило, на інфікування глистами або алергічне захворювання. Еозинофіли мають здатність до поглинання і виділення гістаміну – медіатора алергічних реакцій. Концентрація еозинофільного катіонного білку корелює з інтенсивністю алергічної реакції, поступово спадаючи за її ослаблення. Це дозволяє оцінювати ефективність лікування і точно підбирати дозу ліків. Також аналіз на еозинофільний катіонний білок є більш інформативним у порівнянні з аналізом на IgE-імуноглобулін – методом діагностики атопічного дерматиту (підвищення концентрації ЕКБ відбувається при IgE-залежних і IgE-незалежних станах).
Аналіз на ЕКБ не дозволяє встановити алерген, що провокує реакцію, тому результати тесту радять уточнювати за допомогою інших лабораторних досліджень, наприклад, алергопроб.
Аналіз на еозинофільний катіонний білок призначають:
- при симптомах різних алергічних захворювань – бронхіальної астми, атопічного дерматиту, алергічного риніту, харчової алергії тощо;
- пацієнтам з бронхіальною астмою, які проходять лікування глюкокортикостероїдами;
- при паразитарних і аутоімунних захворюваннях, які супроводжуються еозинофілією;
- при підозрі на DRESS-синдром(Drug reaction with eosinophilia and systemic symptoms, медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами) – рідкісна, але важка реакція гіперчутливості до ліків, яка проявляється висипом, набряком, лихоманкою, може супроводжуватися пошкодженням внутрішніх органів;
- при симптомах запалення травного тракту (болі в животі, нудота, блювота, відрижка, діарея тощо) неясної природи;
- для диференціальної діагностики еозинофільних запалень слизової стравоходу, кишечника, вибору правильної тактики їх лікування.
Аналіз може призначати алерголог, пульмонолог, дерматолог, гастроентеролог, сімейний лікар.
Матеріал для дослідження: венозна кров, сироватка крові.
Метод дослідження: імунохемілюмінесцентний (ІХЛА).
Підготовка до здачі аналіза.
Для отримання достовірних результатів аналізу на еозинофільний катіонний білок необхідно:
- за погодженням з лікарем скасувати прийом нестероїдних і кортикостероїдних протизапальних, антибактеріальних і деяких інших препаратів (аспірин, ібупрофен, німесулід та ін.);
- утримуватися від прийому їжі протягом 8 годин перед забором крові, пити можна тільки чисту негазовану воду;
- 3 години не курити;
- протягом півгодини безпосередньо перед забором крові максимально обмежити фізичну активність, виключити хвилювання.
Значення результатів.
Концентрація еозинофільного катіонного білку вимірюється в нанограмах на мілілітр (нг/мл, ng/ml). Показники вважаються нормальними, якщо концентрація ЕКБ становить 0 – 24 нг/мл. Значення нижчі за норму цінності для діагностики не несуть, а підвищені рівні ЕКБ можуть бути ознакою алергічних захворювань. Крім алергії, високі концентрації еозинофільного катіонного білку можливі за зараження гельмінтами (наприклад, аскаридами), ГРВІ, розвитку поліпів у гайморових пазухах, гіпереозинофільного синдрому.