Ехінококоз – хронічне гельмінтозне захворювання, при якому в печінці, рідше у легенях та інших органах утворюються солітарні або множинні кістозні утворення, що містять личинки паразитів. Збудниками ехінококозу є стрічкові черв’яки Echinococcus granulosus.
Зараження людини відбувається при контакті з інвазованими тваринами, при збиранні ягід та трав, при використанні води із заражених яйцями гельмінтів джерел, при виробленні шкур.
У шлунково-кишковому тракті людини онкосфери ехінокока звільняються від оболонки, личинки, що виділилися, впроваджуються в мезентеріальні кровоносні судини і розносяться струмом крові. При цьому захворюванні може уражатися практично будь-який орган, зокрема головний мозок, кісткова тканина, печінка, очі. В ураженому органі може розвиватися одна кіста (солітарна поразка) або кілька (множинний ехінококоз).
Одним із найбільш точних методів діагностики гельмінтозів є імуноферментний аналіз (ІФА), що дозволяє визначати специфічні антитіла до різних збудників.
Матеріал для досліджень:
Сироватка крові.
Метод дослідження:
Імуноферментний аналіз (ІФА). Визначення специфічних антитіл до антигенів паразитів.
Підготовка до аналізу:
Рекомендується утриматися від їжі протягом 4 годин перед забором крові.
Негативний результат не виключає захворювання і у зв’язку з низьким рівнем антитіл на ранніх стадіях інфекції тест може показати негативні або сумнівні результати. Якщо є клінічні підозри, тест слід повторити через 2-4 тижні.
Позитивний результат у раніше серонегативного пацієнта, а також значний приріст титрів у сироватках, взятих з інтервалом, підтверджує поточне або перенесене інфікування.