ВЗЯТТЯ, УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ І ДОСТАВКИ МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЛР ДОСЛІДЖЕНЬ
Матеріал для дослідження: зішкріб з уретри або цервікального каналу, секрет передміхурової залози, осад сечі. У новонароджених як матеріал для дослідження використовують зішкріб з кон’юктиви очей та задньої стінки глотки. У дівчаток як матеріал для дослідження використовують зішкріб з вульви, у хлопчиків – сечу.
Підготовка пацієнта, взяття біологічного матеріалу та умови його транспортування: за 10 днів до взяття матеріалу на дослідження необхідно припинити прийом хіміопрепаратів та лікувальні процедури. У зв’язку з тим, що Clamydia trachomatis є внутрішньоклітинним паразитом і розмножується тільки всередині клітин циліндричного епітелію уретри або цервікального каналу. Для отримання адекватного результату необхідно, щоб досліджуваний матеріал містив якомога більшу кількість епітеліальних клітин та мінімальну кількість слизу та домішків крові. Присутність у досліджуваному матеріалі великої кількості слизу і домішків крові можуть призвести як до хибнопозитивних, так і хибнонегативних результатів.
Особливості взяття матеріалу з уретри
* Перед взяттям матеріалу пацієнту рекомендується утриматися від сечовипускання протягом 1,5-2 годин;
* Безпосередньо перед взяттям матеріалу зовнішній отвір уретри необхідно обробити тампоном, змоченим стерильним фізіологічним розчином;
* За наявності гнійних виділень зішкріб рекомендується брати через 15-20 хв після сечовипускання, за відсутності виділень. Необхідно провести масаж уретри за допомогою зонда для взяття матеріалу;
* У жінок перед введенням зонда в уретру проводиться її масаж лобкового зчленування;
* В уретру у жінок зонд вводиться на глибину 1,0-1,5 см, у чоловіків – на 3-4 см і потім робиться кілька обертальних рухів; у дітей матеріал для дослідження беруть лише із зовнішнього отвору уретри; Після взяття матеріалу зонд опускається в пробірку з транспортним середовищем.
Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка щільно закривається. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до його доставки в лабораторію більше 2-х годин, то пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
Особливості взяття матеріалу з цервікального каналу
* перед взяттям матеріалу необхідно видалити ватним тампоном слиз і потім обробити шийку матки стерильним фізіологічним розчином;
* зонд вводиться в цервікальний канал на глибину 05-15 см;
* за наявності ерозій цервікального каналу необхідно їх обробити стерильним фізіологічним розчином, і матеріал слід брати на межі здорової та зміненої тканини;
* при вилученні зонда необхідно повністю виключити його торкання зі стінками піхви;
Після взяття матеріалу зонд опускається в пробірку з транспортним середовищем. Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка закривається і маркується. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до момента його доставки в лабораторію більше 2-х годин, то пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
Особливості взяття секрету передміхурової залози
Перед взяттям секрету простати голівка статевого члена обробляється стерильним ватним тампоном, змоченим фізіологічним розчином. Секрет простати береться після попереднього масажу простати через пряму кишку. Лікар проводить масаж із натисканням кількома енергійними рухами від основи до верхівки. Потім із кавернозної частини видавлюється простатитичний секрет. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику.
Особливості взяття (збирання) сечі
Сечу збирають вранці натще після сну або не раніше ніж через 2-3 години після останнього сечовипускання. Ранкова сеча відстоюється протягом 1 години, потім обережно зливається, залишаючи лише придонну частину – близько 10 мл. Цей залишок зливають у центрифужну пробірку та центрифугують. Потім надосадову рідину знову зливають, а осад (без рідини) зондом переносять у пробірку для ПЛР. До одержання осаду сечу не можна охолоджувати чи заморожувати.
Особливості взяття матеріалу із задньої стінки глотки
Одноразовий зонд вводять за м’яке небо у носоглотку і проводять по задній стінці глотки. Після взяття матеріалу зонд опускається в пробірку з транспортним середовищем ДНК-ЕКСПРЕС. Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка закривається та маркується. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до момента його доставки в лабораторію більше 2-х годин, пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
Особливості взяття матеріалу з кон’юктиви очей
За наявності рясного гнійного відокремлюваного його прибирають стерильним ватним тампоном, змоченим фізіологічним розчином. Зішкріб беруть із внутрішньої поверхні нижньої повіки рухом до внутрішнього кута очної щілини. При взятті зішкряба необхідно притримувати повіку руками, щоб при морганні вії не торкалися зонда. Після взяття матеріалу зонд опускається в пробірку з транспортним середовищем ДНК-ЕКСПРЕС. Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка щільно закривається. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до його доставки в лабораторію більше 2-х годин, то пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
Матеріал для дослідження відділяється з уретри, піхви, цервікального каналу, сеча (центрифугат ранкової першої та середньої порцій), секрет простати, сперма. Підготовка пацієнта, взяття біологічного матеріалу та умови його транспортування див. урогенітальний хламідіоз.
Особливості взяття матеріалу з піхви
Матеріал має бути взято до проведення мануального дослідження. Дзеркало перед маніпуляцією можна змочити гарячою водою, застосування антисептиків для дзеркала протипоказане. Виділення з піхви збирають стерильним одноразовим зондом із заднього нижнього склепіння або з патологічно змінених ділянок слизової оболонки і поміщають у пробірку з транспортним середовищем “ДНК-ЕКСПРЕС”. У дівчат взяття матеріалу здійснюють зі слизової оболонки напередодні піхви, а в окремих випадках – із заднього склепіння піхви через гіменальні кільця. Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка закривається та маркується. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до його доставки в лабораторію більше 2-х годин, то пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
Матеріал для дослідження відокремлюється з уретри, цервікального каналу, секрета передміхурової залози, осаду сечі. Підготовка пацієнта, взяття біологічного матеріалу та умови його транспортування див. урогенітальний хламідіоз.
За 10 днів до взяття матеріалу на дослідження необхідно припинити прийом хіміопрепаратів та лікувальні процедури. Матеріал для дослідження у жінок слід брати перед менструацією або через 1-2 дні після закінчення. Перед взяттям матеріалу необхідно утриматися від сечовипускання протягом 3-4 годин та статевих зносин. Жінки напередодні обстеження не повинні проводити туалет зовнішніх статевих органів та спринцювання. Досліджуваний матеріал має бути без домішок крові. Не слід для дослідження брати уретральні виділення, що вільно стікають.
Секрет простати слід брати лише після закінчення гострих явищ простатиту.
При уповільненій та хронічній гонореї перед дослідженням необхідно провести провокацію.
Методи провокації при гонореї:
* біологічна: введення гоновакцини (500 млн. мікробних тіл) дорослим одноразово, внутрішньом’язово, дітям старше 3-х років – 100-200 млн. мікробних тіл; дітям до 3-х років запровадження гоновакцини не рекомендовано;
* термічна: застосування протягом 3-х днів діатермії з абдомінально-вагінально-сакральним розташуванням електродів по 30, 40, 50 хв або індуктотермії по 10, 15, 20 хв; взяття матеріалу найкраще проводити з уретри, цервікального каналу через 1 годину після кожного прогрівання;
* механічна: накладання металевого ковпачка на шийку матки жінок на 4 години, проведення масажу уретри у чоловіків на бужі протягом 10 хв;
* аліментарна: вживання солоної, гострої їжі та алкоголю за 24 години до дослідження.
Взяття матеріалу проводиться після провокації та через 24-48-72 години.
Для отримання найбільш достовірних результатів потрібне проведення повторних досліджень.
ВЗЯТТЯ, УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ І ДОСТАВКИ МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ
ПЛР ДОСЛІДЖЕНЬ
УРОГЕНІТАЛЬНИЙ ХЛАМІДІОЗ
Матеріал для дослідження: зішкріб з уретри або цервікального каналу, секрет передміхурової залози, осад сечі. У новонароджених як матеріал для дослідження використовують зішкріб з кон’юктиви очей та задньої стінки глотки. У дівчаток як матеріал для дослідження використовують зішкріб з вульви, у хлопчиків – сечу.
Підготовка пацієнта, взяття біологічного матеріалу та умови його транспортування: за 10 днів до взяття матеріалу на дослідження необхідно припинити прийом хіміопрепаратів та лікувальні процедури. У зв’язку з тим, що Clamydia trachomatis є внутрішньоклітинним паразитом і розмножується тільки всередині клітин циліндричного епітелію уретри або цервікального каналу. Для отримання адекватного результату необхідно, щоб досліджуваний матеріал містив якомога більшу кількість епітеліальних клітин та мінімальну кількість слизу та домішків крові. Присутність у досліджуваному матеріалі великої кількості слизу і домішків крові можуть призвести як до хибнопозитивних, так і хибнонегативних результатів.
Особливості взяття матеріалу з уретри
* Перед взяттям матеріалу пацієнту рекомендується утриматися від сечовипускання протягом 1,5-2 годин;
* Безпосередньо перед взяттям матеріалу зовнішній отвір уретри необхідно обробити тампоном, змоченим стерильним фізіологічним розчином;
* За наявності гнійних виділень зішкріб рекомендується брати через 15-20 хв після сечовипускання, за відсутності виділень. Необхідно провести масаж уретри за допомогою зонда для взяття матеріалу;
* У жінок перед введенням зонда в уретру проводиться її масаж лобкового зчленування;
* В уретру у жінок зонд вводиться на глибину 1,0-1,5 см, у чоловіків – на 3-4 см і потім робиться кілька обертальних рухів; у дітей матеріал для дослідження беруть лише із зовнішнього отвору уретри; Після взяття матеріалу зонд опускається в пробірку з транспортним середовищем.
Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка щільно закривається. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до його доставки в лабораторію більше 2-х годин, то пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
Особливості взяття матеріалу з цервікального каналу
* перед взяттям матеріалу необхідно видалити ватним тампоном слиз і потім обробити шийку матки стерильним фізіологічним розчином;
* зонд вводиться в цервікальний канал на глибину 05-15 см;
* за наявності ерозій цервікального каналу необхідно їх обробити стерильним фізіологічним розчином, і матеріал слід брати на межі здорової та зміненої тканини;
* при вилученні зонда необхідно повністю виключити його торкання зі стінками піхви;
Після взяття матеріалу зонд опускається в пробірку з транспортним середовищем. Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка закривається і маркується. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до момента його доставки в лабораторію більше 2-х годин, то пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
Особливості взяття секрету передміхурової залози
Перед взяттям секрету простати голівка статевого члена обробляється стерильним ватним тампоном, змоченим фізіологічним розчином. Секрет простати береться після попереднього масажу простати через пряму кишку. Лікар проводить масаж із натисканням кількома енергійними рухами від основи до верхівки. Потім із кавернозної частини видавлюється простатитичний секрет. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику.
Особливості взяття (збирання) сечі
Сечу збирають вранці натще після сну або не раніше ніж через 2-3 години після останнього сечовипускання. Ранкова сеча відстоюється протягом 1 години, потім обережно зливається, залишаючи лише придонну частину – близько 10 мл. Цей залишок зливають у центрифужну пробірку та центрифугують. Потім надосадову рідину знову зливають, а осад (без рідини) зондом переносять у пробірку для ПЛР. До одержання осаду сечу не можна охолоджувати чи заморожувати.
Особливості взяття матеріалу із задньої стінки глотки
Одноразовий зонд вводять за м’яке небо у носоглотку і проводять по задній стінці глотки. Після взяття матеріалу зонд опускається в пробірку з транспортним середовищем ДНК-ЕКСПРЕС. Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка закривається та маркується. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до момента його доставки в лабораторію більше 2-х годин, пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
Особливості взяття матеріалу з кон’юктиви очей
За наявності рясного гнійного відокремлюваного його прибирають стерильним ватним тампоном, змоченим фізіологічним розчином. Зішкріб беруть із внутрішньої поверхні нижньої повіки рухом до внутрішнього кута очної щілини. При взятті зішкряба необхідно притримувати повіку руками, щоб при морганні вії не торкалися зонда. Після взяття матеріалу зонд опускається в пробірку з транспортним середовищем ДНК-ЕКСПРЕС. Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка щільно закривається. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до його доставки в лабораторію більше 2-х годин, то пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
Матеріал для дослідження відділяється з уретри, піхви, цервікального каналу, сеча (центрифугат ранкової першої та середньої порцій), секрет простати, сперма. Підготовка пацієнта, взяття біологічного матеріалу та умови його транспортування див. урогенітальний хламідіоз.
Особливості взяття матеріалу з піхви
Матеріал має бути взято до проведення мануального дослідження. Дзеркало перед маніпуляцією можна змочити гарячою водою, застосування антисептиків для дзеркала протипоказане. Виділення з піхви збирають стерильним одноразовим зондом із заднього нижнього склепіння або з патологічно змінених ділянок слизової оболонки і поміщають у пробірку з транспортним середовищем “ДНК-ЕКСПРЕС”. У дівчат взяття матеріалу здійснюють зі слизової оболонки напередодні піхви, а в окремих випадках – із заднього склепіння піхви через гіменальні кільця. Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка закривається та маркується. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до його доставки в лабораторію більше 2-х годин, то пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
ГОНОРЕЯ
Матеріал для дослідження відокремлюється з уретри, цервікального каналу, секрета передміхурової залози, осаду сечі. Підготовка пацієнта, взяття біологічного матеріалу та умови його транспортування див. урогенітальний хламідіоз.
За 10 днів до взяття матеріалу на дослідження необхідно припинити прийом хіміопрепаратів та лікувальні процедури. Матеріал для дослідження у жінок слід брати перед менструацією або через 1-2 дні після закінчення. Перед взяттям матеріалу необхідно утриматися від сечовипускання протягом 3-4 годин та статевих зносин. Жінки напередодні обстеження не повинні проводити туалет зовнішніх статевих органів та спринцювання. Досліджуваний матеріал має бути без домішок крові. Не слід для дослідження брати уретральні виділення, що вільно стікають.
Секрет простати слід брати лише після закінчення гострих явищ простатиту.
При уповільненій та хронічній гонореї перед дослідженням необхідно провести провокацію.
Методи провокації при гонореї:
* біологічна: введення гоновакцини (500 млн. мікробних тіл) дорослим одноразово, внутрішньом’язово, дітям старше 3-х років – 100-200 млн. мікробних тіл; дітям до 3-х років запровадження гоновакцини не рекомендовано;
* термічна: застосування протягом 3-х днів діатермії з абдомінально-вагінально-сакральним розташуванням електродів по 30, 40, 50 хв або індуктотермії по 10, 15, 20 хв; взяття матеріалу найкраще проводити з уретри, цервікального каналу через 1 годину після кожного прогрівання;
* механічна: накладання металевого ковпачка на шийку матки жінок на 4 години, проведення масажу уретри у чоловіків на бужі протягом 10 хв;
* аліментарна: вживання солоної, гострої їжі та алкоголю за 24 години до дослідження.
Взяття матеріалу проводиться після провокації та через 24-48-72 години.
Для отримання найбільш достовірних результатів потрібне проведення повторних досліджень.
ТРИХОМОНІАЗ
Матеріал для дослідження відокремлюється з уретри (у чоловіків), піхви, секрета простати. Підготовка пацієнта, взяття біологічного матеріалу та умови його транспортування див. урогенітальний хламідіоз, урогенітальний мікоплазмоз.
ТУБЕРКУЛЬОЗ (нелегеневі локалізації)
Матеріал для дослідження: сеча, мазки із цервікального каналу, уретри.
Підготовка пацієнта, взяття біологічного матеріалу та умови його транспортування: за 10 днів до взяття матеріалу на дослідження необхідно припинити прийом хіміопрепаратів та лікувальні процедури.
ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ АСОЦІЙОВАНІ З Mycoplasma pneumoniae
Матеріал для дослідження: Мазок із носоглотки.
Взяття мазка проводиться натще або не раніше, ніж через 2-4 години після їжі. При взятті матеріалу необхідно яскраве освітлення, пацієнт сидить проти джерела світла, корінь язика притискають шпателем, матеріал беруть стерильним зондом, не торкаючись язика, слизової оболонки щік і зубів і опускають у пробірку з транспортним середовищем “ДНК-ЕКСПРЕС”. Після взяття матеріалу зонд опускається в пробірку з транспортним середовищем ДНК-ЕКСПРЕС. Після внесення зонда в транспортне середовище він кілька разів ротується, а потім видаляється з пробірки. Пробірка зачиняється. Якщо час транспортування біологічного матеріалу з моменту взяття до його доставки в лабораторію більше 2-х годин, то пробірку необхідно заморозити при -20.0С. Транспортування біологічного матеріалу повинне проводитися тільки в сумці-холодильнику. У замороженому вигляді біологічний матеріал може зберігатися трохи більше 2-х тижнів.
ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ (гастрит, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки), АСОЦІЙОВАНІ З Helicobacter pylori
Матеріал для дослідження: біоптати антрального відділу шлунка, біоптати дванадцятипалої кишки, біоптати ясен, мазки із зубодесневого кишені.
Особливості взяття біопсійного матеріалу. Взяття біопсійного матеріалу проводиться під час ендоскопічного дослідження. Перед початком протихелікобактерної терапії біопсійний зразок береться з антрального відділу шлунка. При контролі лікування взяття біопсійного зразка проводиться не раніше як через 4 тижні після проведення протихелікобактерної терапії з тіла шлунка. Взятий біопсійний зразок опускається в стерильну суху пробірку (еппендорф) і негайно доставляється до лабораторії. Для більш тривалого зберігання можлива заморозка взятого біопсійного матеріалу при температурі -20.0С.
Особливості взяття біоптатів ясен, мазків із зубоясенної кишені та слини: Біопсійний матеріал з ясен, мазки із зубоясенної кишені та слина беруться у пацієнтів із гастродуоденальною патологією в анамнезі за наявності у них гінгівітів та пародонтозу. Взятий біопсійний зразок опускається в стерильну суху пробірку (еппендорф) і негайно доставляється до лабораторії. Для більш тривалого зберігання можлива заморозка взятого біопсійного матеріалу при температурі -20.0С. Мазки із зубодесневої кишені збираються в стерильну пробірку (еппендорф) з фізіологічним розчином. І тут пробірки можуть зберігатися в холодильнику (+4.0С- +6.0С) трохи більше 12 годин, які транспортування здійснюється у сумці-холодильнику.
Herpes Simplex virus II; Citomegalovirus; H. papiloma virus 16, 18
Досліджуваний матеріал: мазки При герпетичній інфекції зішкряби найкраще брати з генітальних уражень (везикул, виразок). За відсутності генітальних уражень зішкряб береться з цервікального каналу. При діагностиці цитомегаловірусної інфекції матеріалом для дослідження можуть бути, мазок із задньої стінки глотки, зішкряби з піхви, уретри та цервікального каналу, слина, спиномозкова рідина. При діагностиці папіломавірусної інфекції матеріалом для дослідження може бути мазок з носоглотки, з кон’юктиви ока, зішкряб з цервікального каналу, шийки матки, також слизових (неороговівабний епітелій). Взяття біологічного матеріалу по можливості повинно проводитися в період загострення інфекції. урогенітальний хламідіоз, урогенітальний мікоплазмоз.
Herpes Simplex virus I; Herpes Simplex virus II; Herpes Simplex virus VI Citomegalovirus; Epstein Barr virus
Досліджуваний матеріал: Нативна кров.
Підготовка пацієнта, взяття біологічного матеріалу та умови його транспортування. Кров на дослідження бажано брати натще. Венозна кров у кількості 1-1,5 мл відбирається в стерильну пробірку (еппендорф) об’ємом 1,5 мл із розчином ЕДТА. Пробірка з кров’ю може зберігатися в холодильнику (+4.0С- +6.0С) не більше 24 годин. Пробірку не заморожувати. Дослідження буде проводитись із плазми та формених елементів крові.
HBV-ДНК: Визначення концентрації HBV-ДНК методом конкурентної ПЛР HCV-РНК (напівкількісна оцінка) + anti-HCV; HCV-РНК з визначенням генотипу HCV+ anti-HCV.
Досліджуваний матеріал: Сироватка крові.
Дослідженню підлягає сироватка, яка містить домішки еритроцитів. У разі потреби тривалого зберігання досліджуваного зразка крові (тільки для гепатитів B, C) необхідно відібрати 1 мл сироватки або плазми крові та зберігати її за температури –20.0С не більше 2-х тижнів.
КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА БАКТЕРІАЛЬНИЙ ВАГІНОЗ
Досліджуваний матеріал: Мазки із заднього нижнього склепіння піхви.
Для комплексної діагностики бактеріального вагінозу необхідно: Взяти зішкріб епітеліальних клітин із заднього або бічного склепіння піхви на окреме одноразове предметне скло, підписати і висушити його. Зберігати скло за кімнатної температури. Видалити слиз і взяти зішкряб епітеліальних клітин із заднього або бокового склепіння піхви одноразовою зондом-щіткою типу цервікс-браш у ПЛР-пробірку з реактивом “ДНК-ЕКСПРЕС”. Зберігати пробірку в морозильній камері за температури мінус 20.0С до 10 днів.