Визначення захворювання ОСТЕОПОРОЗУ

У Медичному центрі із незалежною лабораторією “Biotek” представлений повний спектр досліджень, спрямованих на визначення захворювання ОСТЕОПОРОЗУ, головним чином на ранню його діагностику та ефективність лікування!

Остеопороз – захворювання, яке характеризується зниженням кісткової маси та структурними змінами архітектури кісткової тканини, що призводить до підвищеного ризику переломів.

Виникає у випадках, коли кісткова маса зменшується швидше, ніж організм може замінити її, це призводить до частої втрати міцності кісток. У результаті кістковий каркас стає крихким настільки, що навіть легкий удар або падіння з висоти росту людини може призвести до перелома. Небезпека остеопорозу полягає в тому, що низька мінеральна щільність кісткової тканини не має симптомів. Результатом є перелом, який стає причиною ускладнень та смерті, особливо у разі перелому шийки стегна. Відсутність ознак чи симптомів захворювання визначає остеопороз як «німу» епідемію.

Показово, що результати кісткової денситометрії не дають уявлення про швидкість ремоделювання кістки – чи випереджає резорбцію костеутворення або відстає від неї. У цьому відношенні якісну та кількісну оцінку ступеня кісткоутворення та резорбції можна отримати за допомогою біохімічних маркерів кісткової тканини, речовин, що виробляються або виділяються у процесі кісткового метаболізму.

Основна мета діагностики полягає в оцінці інтенсивності кісткового метаболізму. Для цього використовуються спеціальні біохімічні маркери:

• формування кісткової тканини (остеокальцин, кальцитонін)
• формування кісткового матриксу (Total P1NP)
• стан обміну (паратгормон, кальцій іонізований, фосфор, вітамін D загальний)
• руйнування кісткової тканини (b-CrossLaps)

Одним із важливих маркерів активності метаболізму кісткової тканини в організмі людини є Total P1NP. Кістковий матрикс є системою, що складається на 90% з колагену I типу, який утворюється з проколагену I типу, що синтезується фібробластами і остеобластами. Total P1NP вивільняється в міжклітинний простір та кровотік у процесі утворення колагену I типу та вбудовування його в матрикс кістки, відбиваючи таким чином активність формування кісткової тканини.

Дослідження P1NP та b-CrossLaps, визначає баланс резорбції та утворення кісткової тканини. Кісткові маркери необхідно вимірювати перед початком лікування і кожні три місяці. Порівнюючи послідовні результати, можна визначити, чи є ефективним лікування.

Необхідно відзначити, що для визначення впливу терапії на процес ремоделювання кісткової тканини, дуже важливо отримати вихідний рівень кісткових маркерів, що залежить від різних контрольованих та неконтрольованих факторів. Якщо вихідний рівень P1NP і b-CrossLaps невідомий, моніторинг лікування буде неможливий.